Яна Шейкина
В цей день я всіх вас вітаю, дорогі мої, з нашою зустріччю через 10 років. Ми як і раніше молоді і красиві, сповнені енергії і світлих надій. Я всім бажаю, щоб мрії ваші здійснювалися, а життя дарувала безліч шансів на удачу і успіх.
Не відразу віриться, але вже пройшло 40 років з того моменту, як ми стояли на порозі рідної школи напередодні нових стартів і відкриттів. У кого-то з нас все вийшло з першого разу, хтось міняв свої плани і цілі, але тепер ми знову все тут, а наша юність позаду. Але я хочу всім побажати з посмішкою згадати чудові роки за шкільною партою, і хоч на один день знову стати тими бешкетними хлопцями і дівчатами, в очах яких радість і безтурботність. І нехай ці спогади всім нам додадуть сил, енергії і натхнення для нових успіхів і нових історій.
Сьогодні такий чудовий вечір, один з вечорів який дозволяє повернутися в шкільні роки і згадати все те, що дорого нам було колись, як добре ми проводили безтурботні дні, як чудові і добрі у нас були викладачі. Піднімемо келих за те, що є такі вечори зустрічей і щоб ми хоча б кожні 5 років могли побачити один одного!
Хлопці, нам сьогодні 25 років, адже рівно стільки років назад ми були з вами юними випускниками, а сьогодні всі ми – перспективні, впевнені, самодостатні люди, у кожного з яких своє щастя і своя мрія. Мені радісно, що ми сьогодні разом тут зібралися, а також мені хотілося б всімпобажати удачі в житті, щирої любові, виконання будь-яких бажань і щасливих спогадів зі школи, які намалюють посмішку на обличчі навіть у найтяжчу хвилину.
Дорогі мої товариші, від душі вітаю вас з 50-річчям нашого випуску, з нашої доброї зустріччю. Я всім хочу побажати всього самого радісного і прекрасного в житті, а, головне, міцного здоров’я та любові близьких людей, і тоді, все ми зможемо і гори перевернути,і океани переплисти, як юні першовідкривачі, якими ми були 50 років тому.
Привітання на День зустрічі випускників у прозі
З днем зустрічі! Нехай йдуть року, але ми все ті ж завзяті, веселі, добрі і чуйні. Я щиро бажаю, щоб ми зберегли в собі цей юнацький запал і відвагу, а року лише дарували нам безцінний досвід.
Ще вчора, здається, сиділи ми за партами, зривали уроки і придумували прізвиська учителям. Звичайно, у багатьох відбулися кардинальні зміни в сім’ї і життя, але, зібравшись тут, всеми відчуваємо себе школярами-паливодами. Давайте вип’ємо, за цю прекрасну традицію зустрічатися і за всіх нас, її підтримують.
