Яна Шейкина
Одинадцять років минуло з тих пір, як ми прийшли в школу. Багато з вас пам’ятають нас зовсім маленькими, нетямущими і такими розгубленими. Але ви терпляче нас навчали, займалися з нами і зробили з нас випускників. І тепер ми хочемо віддячити вам. І немає кращого подяки для вчителя, ніж успіхи його учнів. Ми обіцяємо вам, що будемо завжди прагнути вперед, ставити перед собою цілі і виконувати їх. Ми доб’ємося в житті великих успіхів, і ви зможете з гордістю сказати: це мої випускники! Дякую вам за ваші знання, передані нам і за вашу турботу про нас.
Дорога наша! Сьогодні нас переповнюють відразу два почуття: щастя і смуток. Сумуємо ми через те, що змушені з Вами попрощатися! Нам би дуже хотілося, щоб в подальшому Ви також залишалися поруч і завжди допомагали дотримуватися правильного шляху. Хочемо висловити подяку за те, що завжди проявляли віру в нас і не дозволяли собі опускати рук навіть в найскладніших ситуаціях. Ми просимо вибачення за те, що не завжди гідно оцінювали ваші старання. І ось, коли ми в один момент подорослішали, нам стало шкода, що часом так сильно засмучували Вас своєю поведінкою. Ви справжнісінький учитель і керівник за своєю природою. Ми хотіли б побажати, щоб Ви були нескінченно щасливі і як жінка, і як викладач. Ми полюбили вас як людину і прекрасного вчителя. Дякую за вашу мудрість і неоціненні знання на століття.
Багато років тому ви почали вчити наших дочок і синочків старанно виводити палички і гачечки, додавати і віднімати, читати їх перші книжки. І ось перед нами стоять дорослі юнаки та дівчата, гарні, сильні, а головне, розумні.
Шановний педагог, прийміть сердечні слова подяки за Вашу працю. Своїми мудрими порадами, чуйним ставленням і справедливими настановами Ви допомагали малюкам долати непростий шлях осягнення знань. Бажаємо Вам міцного здоров’я, професійних відкриттів, бадьорості, сил і вдячних чуйних учнів.
Дорогі наші викладачі, ви нам стали другими батьками. Ви вклали в нас всі свої знання, душу і серце. З трепетом хочеться сказати спасибі, за всі ваші праці, за всі витрачені нерви, за все сили, вкладені в наше навчання.
Шановний ви наша людина! Минуло вже чимало років з тих пір, як ви почали навчати нас старанно писати, складати цифри, читати наші перші твори. Зараз же ми вже подорослішали, стали гарними, сильними, а найголовніше – розумними. Сьогодні особисто для нас буде звучати останній шкільний дзвінок, а після нас чекає увійти в двері дорослого самостійногожиття. Для кожного з нас вона складеться по-різному. Але одне ми знаємо точно – крокувати ми будемо з честю. Адже ви доклали для цього стільки старань. Ми не маємо права вас підвести. Найчастіше ви мало спали, бо перевіряли наші каракулі, приділяли менше уваги своїй сім’ї, щоб зайвий раз побути з нами, ділилися з нами своїм сердечним теплом, витрачали свої нервові клітини. І все заради того, щоб у нас була можливість стати гідними людьми. Зате сьогодні випускники кажуть вам спасибі, навіть за двійки, якими ви нас час від часу карали. Ми назавжди збережемо в наших спогадах то, що було вами зроблено.
