Яна Шейкина
Дорогі викладачі! Від імені всіх учнів 2019 року випуску дякуємо за те, що всі ці роки ви бажали нам добра і намагалися кожного учня(Навіть безнадійного) зробити – кращим. Ми постараємося виправдати ваші очікування і реалізувати кращий сценарій своєї долі, який тільки буде можливий. Обіцяємо, що будемо прагнути стати гідними людьми, щоб у вас був привід для гордості. Бажаємо вам легкої професійної дороги, прикрашеної великими і маленькими успіхами, радощами, досягнутими цілями і реалізованими планами!
Минулий навчальний рік був сповнений труднощів, нових досягнень і відкриттів. Долати цей непростий шлях нам допомагав учитель англійської мови, за що йому величезне спасибі. За цей рік запас англійських слів став набагато ширше, вимова стало краще, а помилок у мовленні ми стали робити ще менше. Thank you, dear teacher!
Сьогодні ваш урок був особливо цікавим і цікавим. Спасибі вам велике!
Сьогодні хочемо висловити вдячність не тільки за те, що ви були відмінними вчителями, а й за те, що ви стали нам друзями, наставниками і добрими порадниками. Так що там … Ви були практично членами наших сімей. Багато з нас з родичами спілкувалися рідше, ніж з викладачами. Бажаємо, щоб сьогодні був не останній раз, коли ми вас бачимо! Тому, ми не говоримо вам «Прощайте!», А скажімо всього лише – «До побачення!»
Шановний Учитель! Дякую Вам за важкі будні, коли день у день Ви наповнювали наші голови знаннями і безцінною практикою. Ви – майстер своєї справи. Ну а ми, ваші учні, постараємося нести вогонь знань далі по життю і завжди будемо з вдячністю Вас пам’ятати!
Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!
